
Кілька років тому я вирішила створити власний сайт із рецептами. Почала з того, що самостійно зверстала шаблон і за допомогою PHP інтегрувала його у WordPress.
Для мене це був величезний виклик, адже я вчилася всьому практично з нуля. Протягом року я наповнювала сайт рецептами, експериментувала з дизайном і структурою. Це був мій перший реальний досвід веброзробки — від ідеї до готового продукту.
Згодом я зрозуміла, що мені бракує функцій для зв’язку з користувачами й роботи з електронною поштою. Тоді я вирішила перейти на готову тему WordPress, щоб сайт був більш зручним для відвідувачів. Так з’явився цей сайт із рецептами. Для мене він став не тільки місцем, де я ділюся улюбленими стравами, а й своєрідним «полігоном» для навчання. Тут я вчилася:
• встановлювати теми і змінювати їх під себе,
• додавати плагіни і розширювати можливості сайту,
• працювати з меню, категоріями та записами.
З часом я почала писати й пости, пов’язані з моїм життям. Це були теми про здоров’я дітей (ацетон у дітей, дієта після видалення жовчного, низькокалорійні дієти), а після переїзду до Чехії — і замітки про життя тут: події, свята, нові відкриття. Тому мій блог став не тільки кулінарним, а й особистим щоденником.
Зараз я продовжую вивчати веброзробку: HTML, CSS, JavaScript і навіть React. Але WordPress залишається моєю відправною точкою, адже саме тут я вперше відчула, що можу створити щось своє в інтернеті.
Моя мета — стати впевненою веброзробницею, яка може робити сайти для інших людей і заробляти цим. А поки я буду писати тут про свій шлях, ділитися маленькими відкриттями й тим, що вже встигла навчитися.
Як і у приготуванні страв, у веброзробці головне — терпіння, практика і трохи натхнення.